Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Voting
Як Вам новий сайт?
Total 6 common:people_all_forms

З попелу забуття

Date: 17 січня о 01:10
31 view

Учениця Поворського ліцею перемогла
в обласному конкурсі

У кінці 2023 року було підбито підсумки регіонального туру конкурсу краєзнавчо-дослідницьких робіт Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді "Моя Батьківщина - Україна".
Приємно повідомити, що у номінації "З попелу забуття" серед 13 представлених робіт творчий доробок «Зруйнована мрія» учениці 7 класу ОЗСО "Поворський ліцей" Левчук Вероніки ( керівник Самчук Л.В.) посів ІІІ призове місце.
У розділі «До річниці скорботи» Вероніка так щемливо згадує про мету своєї дослідницької роботи:
"Льотчик Владислав Левчук – мій старший брат. Вже майже рік минув з дня його загибелі, а я й досі чекаю, коли він повернеться додому. У цій роботі я хочу розповісти вам про молодого офіцера, відважного льотчика-штурмана, героя мого часу. Я хочу, щоб про нього знали всі. А особливо ті, хто живе і житиме на цій вулиці (вулиці Владислава Левчука – авт.).
Разом з мамою і братом Назаром ми опрацювали домашній архів – фото, документи, відео. Зверталися до інтернет-ресурсів. Мені було цікаво дізнатися, чи легко керувати вертольотом, що потрібно знати і вміти, щоб стати льотчиком, хотілося вивчити, якими якостями повинен володіти військовий пілот у бойових умовах. Мені вдалося поспілкуватися з Владиславовими однокласниками, шкільними вчителями, викладачами, друзями, побратимами, записати їхні спогади. Ми відвідали місця вшанування загиблих героїв, де встановлені меморіальні дошки із фото мого брата – площу Соборності у м.Луцьк, Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Небесної Сотні [Дод.,с.29], військову частину у м.Новий Калинів Львівської області, де базується 12 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Віктора Павленка".
І взагалі, вся робота написана на одному подиху, так, що проймає кожного. А особливо, коли особисто знаєш родину Левчуків, був знайомий з Владиславом. Вкотре переконуєшся: це справді золотий генофонд і цвіт нації, який сьогодні стоїть на захисті України і, на жаль, гине.
Тому надзвичайно важливо усвідомити, яку величезну і страшну ціну нині ми платимо за те, щоб Україна була, вистояла і розквітла. Важливо зберегти пам’ять про сучасних українських Героїв – таких, як наш земляк Владислав Левчук і багато-багато інших. Саме завдяки їхньому подвигу і самопожертві в України є шанс на майбутнє, який ми не маємо права знівелювати.
"Я вірю, що якщо ти більше за своє життя любив небо, віддав стукіт власного серця, щоб билося наше… і була Україна, то обов’язково маєш стати зіркою. Моєю зіркою. Тією, яка вміє сміятися…
Вічного польоту тобі, братику…".
Хіба ці слова 13-річної сестрички Героя не зобов’язують кожного з нас робити щось для Перемоги України?!
Р.S.: Щиро вітаємо з творчою перемогою Вероніку Левчук та її наставника Любов Володимирівну Самчук! Швидше б настала наша спільна українська Перемога!

Comments:
Only authorized users can leave comments.